Давай виключим світло і будем мовчати
Let’s turn off the lights and keep the silence
Про то, шо не можна словами сказати,
About things the words just won’t express,
Не можна писати, неможливо зіграти,
Not ever writable, impossible to act,
А тільки мовчати, тихенько мовчати.
Only to keep in silence, the thoughtful silence.
Давай мовчати про то, шо дівчати
Let’s be silent about things that girls
Не вміють сховати, не можуть спати.
Can’t ever hide, can’t ever dream.
Давай про мене і про тебе мовчати,
Let’s just be silent about you and me
Мовчати, аж поки не захочем кричати.
Be silent till we want to scream
Місяць впав, темно в кімнаті.
The moon fell down, room is dark.
Як добре, що ти навчилась мовчати,
How good that you learned to be silent
Про то, шо ніколи не змогла би збрехати.
About what you couldn’t ever lie,
Про то, шо ніколи мені не спитатись.
About what I would never ask.
Ми будем з тобою у ліжку лежати,
We’ll together lie in the bed,
Лежати, як сніг – водою стікати.
Lie and flow down like the snow.
Ми будемо жадно свої сльози ковтати,
We’ll eagerly fight back our tears
А з ними слова, яких не сказати.
And the unspeakable words with them.
Давай помовчу тобі просто на вушко,
Let me just be silent to your ear,
Холодною стала чайова кружка.
The tea cup became cool.
А ми ще маєм, про шо помовчати...
And we still have things to be silent about…
А ми ще маєм, про шо полежати...
And we still have things to lie about…
Як світло проб’ється через наші штори,
As soon as light breaks through out curtains
Ми знову з тобою, як всі заговорим.
We'll start again to talk like everyone else.
А поки ше темно є в нашій кімнаті,
But while our room is still dark
Давай з тобою будем просто...
Let’s with you be just…