(Богдан-Ігор Антонич Весна, 1933)
(Bogdan-Igor Antonich Spring, 1933)
Вечір холодний. Не диво. Весна.
A cold evening. It's not uncommon. Spring.
Вечір високий, глибокий, без дна.
A high, deep, bottomless evening.
Росяний росами-зорями сон,
Heavy dream from fragrance of wet pine trees
П’яний від пахощів мокрих сосон.
In a dewy, star night,
Вийди самітний тоді перед дім,
Get out of the house alone,
Тиша обійме тебе, мов мороз.
You'll find yourself in the arms of frosty silence.
Вечір шепоче в танку молодім,
The evening whispers in a young dance,
палиться срібними іскрами рос.
Full of silver sparks of dew.
Чисті холодні кришталі різьбиш
Pure, cold crystal cutter
З мармуру мрії, уяви, думок.
From the marble of dreams, imagination, thoughts.
Палиться росами, шепче комиш,
The reed sways, all in dew,
Зорі заплутались в дивний клубок,
Stars mixed up into a strange ball,
Тихо впаде поміж трави одна.
One of them will fell quietly into the grass.
Вечір холодний. Не диво. Весна.
A cold evening. It's not uncommon. Spring.