Гомоніла Україна,
Ukraine noised,
Довго гомоніла,
noised long.
Довго, довго кров степами
Long, long the blood flowed,
Текла-червоніла.
blushed steppes.
Текла, текла та й висохла.
Flowed, flowed and dried.
Степи зеленіють;
Steppes green;
Діди лежать, а над ними
Grandfathers lay. And above them
Могили синіють.
the graves become blue.
Та що з того, що високі?
But what is a worth of their height?
Ніхто їх не знає,
Nobody knows them,
Ніхто щиро не заплаче,
Nobody sincerely will begin to cry,
Ніхто не згадає.
nobody will remember them.
Тілько вітер тихесенько
Only the wind
Повіє над ними,
will blow over them quietly,
Тілько роси ранесенько
Only the dews
Сльозами дрібними
will wash them early.
їх умиють. Зійде сонце,
The Sun will rise,
Осушить, пригріє;
will drain, will warm;
А унуки? їм байдуже,
But what about grandsons? They don’t care,
Панам жито сіють.
they sow wheat for masters.
Багато їх, а хто скаже,
There are a lot of them, but who will tell,
Де Гонти могила,
where is Gonta’s grave?
Мученика праведного
Where was buried
Де похоронили?
this righteous martyr?
Де Залізняк, душа щира,
Where is Zaliznyak, sincere soul?
Де одпочиває?
Where does he rest?
Тяжко! важко! Кат панує,
It is hard! It is hard! Executioner rules.
А їх не згадають.
And they will not be remembered.
Гомоніла Україна,
Ukraine noised, noised long.
Довго гомоніла,
Long, long the blood flowed,
Довго, довго кров степами
blushed steppes.
Текла-червоніла.
At day and at the night there are cries, cannons;
І день, і ніч гвалт, гармати;
The earth is groaning, is bending.
Земля стогне, гнеться;
It is sad, scary,
Сумно, страшно, а згадаєш
But when you will remember it -
Серце усміхнеться.
the heart will smile.