Звили давно гнізда лелеки,
Storks have made nests long ago
І близькі мої стали далекими...
And my relatives become irrelative
Вклеєні фото, на пам'ять, наступний альбом.
Photos are glued for memories, next album.
Хлібом одним ситі й напоєні...
We're fed and have our quench sated by bread alone...
Часом болять рани загоєні...
Our healed wounds hurt sometimes...
А кому мало, як завжди, сидять за столом.
But ones who don't have enough are sitting at table, as always.
Дайте нам бути такими, якими ми є!
Let us be what we are!
Дайте нам спокій від ваших щоденних атак!
Let us rest from your daily attacks.
Дайте нам бути такими, якими ми є!
Let us be what we are!
Тому, хто чує, давно вже все ясно ітак...
One who hears, naturally has it all clear...
Зайві слова кимось тай сказані,
There's always somebody who says surplus words...
Вільні думки недопоказані...
Free thoughts are badly explained.
Пальці стискають метал а мовчить мікрофон...
Fingers squeeze the metall, but microphone is silent.
Тайни давно стали відомими,
Secrets have become known long ago.
Друзі, чомусь, стали знайомими...
Friends have somewhy become only passing acquaintances.
Всі хочуть встигнути сісти в останній вагон.
Everybody want to get in time in the last wagon.