Срібна тополина, чом така сумна?
My dear Silver poplar, why are you so sad?
Вже не за горами молода весна.
Now not far off is the dawning of a young spring.
То для всіх жадана зоряна пора,
For all it is the awaited the starry time,
Вітер срібнокрилий прилетить з Дніпра.
The silver-winged wind it flies from the Dnieper.
Зашуми, тополе-тополино,
Do russel, oh poplar - oh dear poplar,
Під моїм засмученим вікном.
Here beneath my saddened window.
Душу привітай, немов дитину,
Do greet my soul like it be a dear child,
Зелен-віттям, цвітом і добром.
Green - leaved, with bloom, and great goodness.
Зацілує віття, щоб лист воскрес,
She will kiss your branches so the leaves resurrect,
Щоб здіймалась крона стрімко до небес.
That your crown ascend fast into heaven.
Щоб несла ту радість птиця на крилі,
That a bird will carry the joy upon her wing,
Наче пісню-долю рідної Землі.
It's like a song - the fate of it's native Land.