Буде нам з тобою що згадати
You and I will have much to remember
Після довгих збавлених ночей.
After all those slow wasted nights:
Вивчив я далекий звук гарматний
I have learned too well the cannon thunder
І тривожний блиск твоїх очей.
And the fevered brightness of your eyes.
Твої очі – квіти темно-сині
Those eyes, they are as dark-blue flowers
На узбіччі радісних доріг.
Growing by the roads of my joy.
Чи зустрінемось з тобою знову
Shall we ever meet again my darling
На своїх дорогах бойових?
On our roads of endless war and toil?
Будуть стрільна розриватись глухо
There will be cannon shells a-bursting
І дрижати в вибухах земля.
Earth will tremble in convulsive shakes…
Вийдеш ти в ту сторону – послухай
Go out, walk that way to harken
Де в багряних полум’ях поля.
Where the fields are crimson with the flames.
І почуєш грізну борню волі,
You will hear the fateful fight for freedom,
І вкриється кров’ю битий шлях.
You will see white roads red with blood,
Будуть хлопці йти суворочолі
You will watch young men, their faces steely,
В сіруватих, наче ніч, рядах.
March in columns ashen like the night.
І пройдуть вони безмежним краєм
They will march through all of this vast country
Крізь руїни сіл, дерев і трав.
By the ruined villages and trees,
І напевно ти тоді згадаєш,
You’ll remember then your long lost lover,
Хто любов і мужність поєднав.
Him, who had both love and bravery.