Темна нічка гори вкрила,
The dark night enveloped, the mountains,
Полонину всю залила,
Flooding in, all of the medows,
А в ній постать сніжно-біла, –
Leaving just a snowy, - white outline,
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
The Hutzul, Ksenu, got to know.
Він дивився в очі сині,
(ref. I a) *
Тихо спершись на соснині,
He looked into her eyes, of blue,
І слова ніжні любові
At first quietly, at the pine tree,
Він до неї промовляв:
And these words of tender love
Я тобі на трембіті
Hutzulko Ksenu,
Лиш одній в цілім світі
I for you on the trembita,
Розкажу про любов.
The only one in this whole, world,
Душа страждає,
Will I tell you, of my love.
Звук трембіти лунає,
(ref. I b) **
А що серце кохає,
My soul does suffer,
Бо гаряче, мов жар.
The sound of the trambita resounding,
Вже пройшло гаряче літо,
Gone is the sultry, summer,
Гуцул іншу любив скрито,
Secretly the Hutzul loves, another,
А гуцулку чорнобриву
And the dark browed, hutzul girl, (blue eyed)
Він в останню ніч прощав.
In, the last evening he bid farewell.
В Черемоші грали хвилі,
(ref. II a) *
Сумували очі сині,
In the Cheremosh, the waves did play,
Тільки вітер на соснині
Saddened were the eyes, of blue,
Сумно пісню вигравав:
Only the wind upon, the pine tree
Я тобі на трембіті
Hutzulko Ksenu,
Лиш одній в цілім світі
I for you on the trembita,
Розкажу про любов.
The only one in this whole, world,
Душа страждає,
Will I tell you, of my grief.
Звук трембіти лунає,
(ref. II b) **
А що серце кохає,
My soul does suffer,
Бо гаряче, мов жар..
The sound of the trambita resounding,