Ніч над Карпатами темно-крилатими
The night upon the Carpathians like a pair of dark wings
Шовками тихо зліта.
Of silk silently, they there descend.
Серце залюблене, в мріях загублене,
A heart in love there, is lost in her dreams,
Жде чогось, кличе й пита:
Awaits something, calling out and asks:
Чому, коли заснули сині гори,
Why, at on time the blue hills fell asleep,
Якось не до сну мені?
Some how not for sleep to me?
Чому, коли на небі срібні зорі,
Why, at one time the silver stars in the heavens,
Мрію в тишині нічній?
Dream in the silence of the night?
А між синіх гір в сяйві срібних зір
But among the blue hills in the glow of the silvery stars
Бродить любов моя.
Wanders there my love.
Тому, коли заснули сині гори,
That is why, at one time the blue hills fell asleep,
Не заснем ні ти, ні я.
We shall not sleep, not you, nor me.
Нічка кінчається, зірка ховається,
The night does end, the stars do hide themselves,
Будиться шелест в гаю.
The rustle awakens, out in the grove.
Тільки залюбленим, в мріях загубленим,
Only those in love, lost there in their dreams,
Мариться слово люблю.
In an apparition appears the word love.
Чому, коли заснули сині гори,
Why, at one time the blue hills fell asleep,
Якось не до сну мені?
Some how not for sleep to me?
Чому, коли на небі срібні зорі,
Why, at one time the silver stars in the heavens,
Мрію в тишині нічній?
Dream in the silence of the night?
Кличу поміж гір в сяйві срібних зір:
But among the blue hills in the glow of the silvery stars
Де ти, любов моя?
Where are you, my love.
Тому, коли заснули сині гори,
That is why, at one time the blue hills fell asleep,
Не заснем ні ти, ні я.
We shall not sleep, not you, nor me.