Восени так солодко чіплятись за минуле.
It's so sweet to remember the past in autumn
Раз прийшли у груди ті, кого нема вже.
As the gone ones came to heart(breast)
З ними ті, кого не буде
Ones that never come are with them
Іноді так солодко бити по собі минулим.
Sometimes it's so sweet to torture yourself with past
Знаєш, хтось у голові моїй прорізав дірку.
You know, somebody has cut a hole in my head
Звідти кіноплівка – чорно-білим по живому ріже
The cine-film from there cuts deep and hard
Тепер я знаю... (3)
Now I know... (3)
Тепер я знаю, як буває восени...
Now I know how sometimes it feels at autumn...
Восени... (3)
(at) Autumn... (3)
Восени скрізь жовте. Сині плями позникали.
Yellow is everywhere in autumn. Blue spots disappeared.
Все даремно. Злива. Мокрі люди в однині.
All's in vain. Rain. Lone wet people.
І в ніч зникають з неба плями сині.
And the blue spots disappear from sky at night.
В тумані вчора сірі башти.
Grey towers in the mists of yesterday.
Зробивши сальто, листя вниз стрибало.
leaves fall in somersaults
Іноді зненацька страшно.
Fear strikes sometimes in sudden
Далі все мовчало довго. Трохи змерзла. Був ранок сивий.
Then all was long silent. I've got chilled a bit. At grey morning.
Та новим асфальтом білим пішла додому.
And went home on a new white asphalt.
Я та сніг не розуміли. Сталось що? Навіщо? Чому?
Together with snow we couldn't get. Have something happend? On what purpose? Why
Що питала довго вчора... у мікрофона...
What did i ask the microphone for so long...
Тепер я знаю, як буває, як буває восени
Now I know how sometimes it feels at autumn.
Я питала, я питала, може чув хто, може, ні.
I asked, I asked, maybe someone heard, maybe no.
Тепер я знаю, як буває... (3)
Now know how it feels...(3)
Тепер я знаю, як буває восени
Now I know how sometimes it feels at autumn.
Восени... (3)
(at) Autumn... (3)