Народе мій, замучений, розбитий,
My nation, exhausted, broken,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Like the paralitic at the road crossing,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
By human contempt, paralized, likely scab, covered!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Your future spirit I disquiet,
Від сорому, який нащадків пізних
From the shame, by which your tardy descendants
Палитиме, заснути я не можу.
will burn, I can not fall asleep.
Невже тобі на таблицях залізних
Is it not so, that for you on steel posters
Записано в сусідів бути гноєм,
It is written by your neighbors that you're manure?
Тяглом у поїздах їх бистроїзних?
Pulled in swifly moving trains?
Невже повік уділом буде твоїм
Is it not so, that forever your allottment will be
Укрита злість, облудлива покірність
Consealed anger, mistaken submission
Усякому, хто зрадою й розбоєм
In everything, that is traitorous and disuniting.
Тебе скував і заприсяг на вірність?
You were chained and sworn to loyalty?
Невже тобі лиш не судилось діло,
Is it not so, you have not judged the situation,
Що б виявило твоїх сил безмірність?
That has revealed your strength ineffective?
Невже задарма стільки серць горіло
Is it not so, that without cause, so many hearts did burn
До тебе найсвятішою любов'ю,
Toward you with the most holy of love,
Тобі офіруючи душу й тіло?
Offering you their soul and body?
Задарма край твій весь политий кров'ю
For nothing, your nation is all drenched in the blood
Твоїх борців? Йому вже не пишаться
Of your fighters? Already it does not strut about
У красоті, свободі і здоров'ю?
In beauty, freedom, and health?
Задарма в слові твойому іскряться
For nothing, there in your words sparkle
І сила, й м'якість, дотеп, і потуга,
Strength, and softness, endurance, and might,
І все, чим може вгору дух підняться?
And everything, by what the spirit is able to lift itself up?
Задарма в пісні твоїй ллється туга,
For nothing, your songs pour out melancholy,
І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,
And resounding laughter, and the sorrows of love,
Надій і втіхи світляная смуга?
Hope and joy - a luminos streak?
О ні! Не самі сльози і зітхання
Oh no! Not the same tears and sighing
Тобі судились! Вірю в силу духа
That had judged you! I believe in the strenth of the spirit
І в день воскресний твойого повстання.
In the resurrection day of your arising.
О, якби хвилю вдать, що слова слуха,
Oh if it could be a moment given here to these words
І слово вдать, що в хвилю ту блаженну
And a word given, so in that blessed moment
Вздоровлює й огнем живущим буха!
There'd be restoration from a living discharge of fire!
О, якби пісню вдать палку, вітхненну,
Oh, if to give a song, tearful, joyous,
Що міліони порива з собою,
That millions would incite themselves,
Окрилює, веде на путь спасенну!
And take flight, leading us onto the road of salvation,
Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,
If it could be!... For us, weakened by sorrow,
Роздертим сумнівами, битим стидом,—
Torn apart by sadness, beaten by shame,-
Не нам тебе провадити до бою!
It is not for us to lead you into battle!
Та прийде час, і ти огнистим видом
There will come a day, and you with a firery vision
Засяєш у народів вольних колі,
Will shine in the circle of free nations,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
You'll shake the Caucases, unto the Bezkid mountains,
Покотиш Чорним морем гомін волі
You will roll the Black Sea with resounding freedom
І глянеш, як хазяїн домовитий,
And will gaze about, like a landlord in his home,
По своїй хаті і по своїм полі.
Over his house and his own fields.
Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Accept this here song, though wrapped in burdens,
Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,
with full faith, though bitter, yet free,
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,
Your future assignment, though covered in tears,
Твойому генію мій скромний дар весільний.
To your genius my modest wedding gift.
Д[ня] 20 липня 1905
20 July 1905