Чого являєшся мені
Why do you appear to me
Чого звертаєш ти до мене
Why do you turn to me
Чудові очі ті ясні,
Those beautiful eyes so bright,
Немов криниці дно студене?
Like the bottom of a cold well?
Чому уста твої німі?
Why is your mouth so mute?
Який докір, яке страждання,
What reproach, what suffering
Яке несповнене бажання
What unspoken desire's
На них, мов зарево червоне,
On them, a vivid rouge,
Займається і знову тоне
Occupying itself delicately
Чого являєшся мені
Why do you appear to me
В житті ти мною згордувала,
In life you made me proud,
Моє ти серце надірвала,
You have exhausted my heart,
Із нього визвала одні
You have called out from it one
Оті ридання голосні —
Of those loud wailings -
В житті мене ти й знать не знаєш,
In life you probably don't know me,
Ідеш по вулиці — минаєш,
As you walk down the street - you pass me by,
Вклонюся — навіть не зирнеш
I bow down - you don't notice
І головою не кивнеш,
Not even nodding your head,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Though you know, know, know well,
Як я люблю тебе без тями,
How I love you without understanding,
Як мучусь довгими ночами
How I suffer the long nights
І як літа вже за літами
And like the years upon years
Свій біль, свій жаль, свої пісні
my pain, my sorrow, the songs
У серці здавлюю на дні.
In my heart choke me daily.
Являйся, зіронько, мені!
Appear, my little star, to me!
Хоч в сні!
At least in a dream!
В житті мені весь вік тужити —
To be pinning my whole life --
Не жити.
And not to be living.
Так най те серце, що в турботі,
Oh let that heart be that is grieved,
Неначе перла у болоті,
Like that pearl in the mud,
Марніє, в'яне, засиха, —
It dwindles, wilts, dries up,--
Хоч в сні на вид твій оживає,
At least in dreams, your image comes to life,
Хоч в жалощах живіше грає,
At least in misery it quickly plays out
По-людськи вільно віддиха,
In real life it slowly recovers it's breath,
І того дива золотого
And that golden wonder
Зазнає, щастя молодого,
It will know, the fortune of youth,
Бажаного, страшного того
That desired, frightful