Translation of the song Ми помрем не в Парижі artist Mertvyy Piven

Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,

You're forgetting lines, smells, colors and sounds

Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.

Eyesight is growing weaker, hearing is switching off and simple joy is passing away.

За своєю душею простягнеш обличчя і руки,

You're stretching face and hands for your soul

Але високо і недосяжно вона відліта.

But it's flying high and unattainable.

Залишається тільки вокзал, на останнім пероні

Only railway station remains on the last platform,

Сіра піна розлуки клубочиться, пухне і – от

Grey foam of separation is swirling and swelling - and finally

Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні

It's already corroding my helpless hands

І огидним солодким теплом наповзає на рот,

And it crawling on mouth by disgusting sweet warmth

Залишилась любов, але краще б її не було.

Love still remained, but would be better without it.

В провінційній постелі я плакала доки стомилась,

In provincial bed I was crying until I got tired,

І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.

And rosy lilac looked to the window with squeamishness.

Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,

The train went smoothly and lovers watched languidly

Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,

At the dirty shelf that was gasping under your body.

Затихала, стихала банальна вокзальна весна.

Ordinary station spring was stopping still, dieing out.

Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,

We will not die in Paris, now I know it definitely,

В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.

But in provincial bed that is teeming with sweat and tears.

І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,

And anyone will not give you your cognac, I know it

Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.

Anyone's night kiss will not comfort us.

Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.

Circles of darkness will not drift apart under the Mirabeau bridge.

Надто гірко ми плакали і ображали природу,

We've cried too bitterly insulting the nature

Надто сильно любили коханців соромлячи тим,

We've loved too much making our lovers ashamed with that

Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.

We've wrote too much poems having inherent disdain to poets .

Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду

They will not allow us to die in Paris and water

Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.

Under the Mirabeau bridge they will surround by thick convoy