Тебе наскрізь - мене напів.
For you - to the core, for me - halfway.
Тобі до сліз, а мені
For you - to tears, but for me
Твої обійми затісні.
Your embraces are confining.
Я вже забула як ми
I already forgot how we
Носили море в головах,
Used to carry the sea by hearts
Читали вірші по очах,
Read poems by the eyes
Зривали квіти, а тепер
Gathered flowers, but now
Так пусто, ніби хтось все стер.
All is emptied - as if erased by someone
Не стримуй хвилю на піску,
Don't hold the wave on the sand
І не ховай в ній душу.
And in it, don't hide your soul.
І так все море забере,
As it is, the sea will take it all,
А хвиля друга буде.
Yet another wave will flow.
Не зупинили ми одну,
We couldn't stop not one,
А може не схотіли ,
And maybe we didn't want to.
І так все море забере,
As it is, the sea will take it all
Як би ми не любили.
Without any regard to how we loved.
Чи так хотіли ми, чи ні,
Whether we wanted this or not,
А ті вірші вже на дні.
Those verses in the deep lie now
І тільки хвилею на мить
And by a wave, just for just a moment,
Їх повиносить колись.
Sometime they'd surface.
І заговорять в голові
And speak inside the head
Слова прості на самоті,
The simple words in loneliness,
І очі рідні, що тоді
And dear eyes that then
Мене просили: Не йди.
Begged me don't leave.